У період з 14 по 19 вересня 2026 року викладачі кафедри обліку, аудиту та оподаткування к.ен., доц. Людмила БОГАТЧИК, к.ен., доц. Наталія ВАЛЬКОВА, д.е.н., проф. Оксана ЗАМАЗІЙ і к.ен., доц. Лариса ОВОД пройшли підвищення кваліфікації «Освітні практики в епоху ШІ» від ГО «Прогресильні» обсягом 30 год. (1 кредит ЄКТС).
Слухачі отримали можливість прослухати серію вебінарів від спікерів ГО «Проресильні», які стосувались актуальних питань впровадження ШІ в освітній процес та пошуку найбільш ефективних шляхів використання ШІ-інструментів при підготовці здобувачів вищої освіти різних спеціальностей. Зокрема, під час проходження курсів було заслухано доповіді:
– Альони ЛИТОВЧЕНКО – методистки, викладачки та тренерки із понад 20-річним досвідом, директорки з освіти мовної агенції EverEnglish, учасниці робочої групи МОН з іншомовної освіти та TEDx-спікерки. У своєму виступі на тему «Викладання з ШІ: від джерел до перевірки робіт» спікерка розглянула сучасні підходи до інтеграції технологій штучного інтелекту в освітній процес. Основну увагу дослідником було зосереджено на питаннях ефективного пошуку, аналізу та критичного оцінюванні інформаційних джерел із використанням інструментів ШІ. Окремий аспект доповіді становили методи перевірки та оцінювання навчальних робіт, підготовлених із застосуванням технологій штучного інтелекту, з урахуванням принципів академічної доброчесності. В цілому, метою виступу було формування у науково-педагогічних працівників компетентностей щодо відповідального, критичного та ефективного використання ШІ в освітній діяльності.
– Артема АРТЮХОВА – голови Українського офісу дослідницької доброчесності, голови Комітету з питань етики Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Під час виступу на тему «Атрибуція ШІ та доброчесність: (не)тотожні поняття?» спікером було обґрунтовано, що атрибуція використання штучного інтелекту та академічна доброчесність є взаємопов’язаними, проте не тотожними поняттями. Атрибуція забезпечує прозорість щодо залучення інструментів ШІ до створення академічного тексту, тоді як доброчесність охоплює ширші принципи академічної діяльності, зокрема чесність, самостійність, відповідальність і дотримання встановлених норм. Відтак науковцем зроблено висновок, що належне декларування використання ШІ є важливою складовою академічної доброчесності, однак саме по собі не може гарантувати її дотримання. Ефективне регулювання використання ШІ в академічному середовищі потребує поєднання прозорої атрибуції, відповідального використання технологій та дотримання принципів академічної доброчесності.
– Андрія ХОРОЛЬСЬКОГО – кандидата технічних наук, ученого секретаря Відділення фізики гірничих процесів Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України, проєктного менеджера, фасилітатора, наукового консультанта приватних компаній з доповіддю «Сервіси штучного інтелекту для створення презентацій, візуалізації результатів дослідження». Науковцем зроблено акцент на сучасних сервісах штучного інтелекту, які призначені для автоматизованого створення презентацій та ефективного представлення результатів наукових досліджень. У доповіді було розглянуто основні функціональні можливості таких ШІ-інструментів, як Napkin.ai, Biorender.com, App.Diagrams, App.Diagrams (Mermaid), Mind the Graph, зокрема, в частині генерації структури й дизайну слайдів, візуалізації даних, створення діаграм та інфографіки.
– Івана БАЛИКІНА – співзасновника ГО «Прогресильні», викладача історії та права, та Наталії ЄГОРЧЕНКОВОЇ – докторки технічних наук, професорки, доцентки Факультету менеджменту Університету Коменського в Братиславі, директора підрозділу з управління проєктами, програмами та портфелями SPECTRA Centre of Excellence EU. Виступ науковців на тему «ШІ вже в аудиторії. А політики? Що показало опитування 902 українських освітян» був присвячений ставленню українських освітян до використання штучного інтелекту в освітньому процесі та ролі державної політики у врегулюванні цього питання. На основі відповідей 902 освітян проведено оцінку можливостей, ризиків і викликів, пов’язаних із впровадженням ШІ в аудиторіях. Окрему увагу приділено очікуванням освітян щодо нормативного регулювання, підтримки та відповідальності держави у сфері застосування ШІ-інструментів. Дослідження дозволило окреслити ключові напрями формування освітньої політики в умовах поширення технологій штучного інтелекту.
– Світлани БОДНАРУК – кандидатки фізико-математичних наук, доцентки кафедри алгебри та інформатики Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича на тему «Методика розвитку наукової суб’єктності студента через діалог зі штучним інтелектом». Під час своєї доповіді спікерка довела, що методика розвитку наукової суб’єктності студента через діалог зі штучним інтелектом передбачає формування здатності здобувача освіти самостійно визначати дослідницькі завдання, критично аналізувати інформацію та обґрунтовувати власні наукові позиції. Діалог із системами штучного інтелекту повинен розглядатись як інструмент інтелектуальної взаємодії, що сприяє розвитку рефлексивного, критичного й творчого мислення. Відповідно, в епоху застосування ШІ-інструментів у навчальному процесі особлива увага повинна приділятись збереженню академічної автономії студента, перевірці достовірності отриманих результатів і відповідальному використанню ШІ в освітньо-науковій діяльності.
Дмитра ЧУМАЧЕНКА – доцента кафедри математичного моделювання та штучного інтелекту НАУ «Харківський авіаційний інститут», голови підкомітету «ШІ + освіта і наука» Експертно-консультаційного комітету з питань розвитку штучного інтелекту в Україні при Міністерстві цифрової трансформації України. У своєму виступі «ШІ не списує. Списує студент: як перейти від детекції ШІ до дизайну навчання» науковець розглядає проблему використання штучного інтелекту студентами в освітньому процесі та обмеженість поширеного підходу, що ґрунтується лише на детекції ШІ. Основну увагу в доповіді було зосереджено на переході від контролю й виявлення можливих порушень академічної доброчесності до проєктування навчальних завдань, які стимулюють самостійну, критичну та творчу діяльність студентів. Спікер обґрунтовує необхідність адаптації методів оцінювання до умов поширення генеративного ШІ та посилення ролі процесу навчання, а не лише його кінцевого результату, та доводить, що такий підхід передбачає формування освітнього середовища, у якому ШІ використовується як інструмент навчання, а не як засіб уникнення академічної відповідальності.
Кожна з представлених доповідей під час курсів підвищення кваліфікації викликала жваві дискусії через слухачів, адже різні практики нормативного врегулювання застосування ШІ-інструментів в академічних колах призвели до бажання поділитись практичним досвідом їх застосування та проблемним бажанням вивчення на кожному з етапів імплементації. В цілому, за результатами навчання слухачі зрозуміли, що інтеграція штучного інтелекту в освітній процес потребує не лише освоєння нових цифрових інструментів, але й переосмислення підходів до академічної доброчесності, оцінювання та організації навчання. Особливого значення набувають прозора атрибуція використання ШІ, розвиток критичного мислення й наукової суб’єктності студентів, а також методично обґрунтоване використання ШІ для створення презентацій, візуалізації та роботи з джерелами. Водночас ефективне застосування ШІ передбачає зміщення акценту з виявлення можливих порушень на дизайн освітніх завдань, які стимулюють самостійну, аргументовану та рефлексивну діяльність здобувачів освіти. Тобто ШІ потрібно розглядати не як загрозу академічній доброчесності, а як інструмент, ефективність і безпечність використання якого визначаються педагогічною метою, академічними нормами та відповідальністю учасників освітнього процесу.
За результатами підвищення кваліфікації викладачами кафедри обліку, аудиту та оподаткування к.ен., доц. Людмилою БОГАТЧИК, к.ен., доц. Наталією ВАЛЬКОВОЮ, д.е.н., проф. Оксаною ЗАМАЗІЙ і к.ен., доц. Ларисою ОВОД було успішно пройдено контрольні завдання для перевірки знань та отримано сертифікати.